ОХРАН ПАМУК

05.05.2013
Translators For Justice
http://www.radikal.com.tr/hayat/erdogan_hukumeti_baskici_ve_otoriter-1136359

ОХРАН ПАМУК 5/06/2013

Для того, щоб допомогти розібратися у протестах на площі Таксим у Стамбулі на цьому тижні, а також зрозуміти цих відважних людей, які протистоять поліції на вулицях, задихаючись від сльозогінного газу, я хотів би поділитися особистим спогадом.

У книзі “Стамбул. Місто спогадів” я написав про те, як вся моя родина жила в стамбульському будинку Памуків в районі Нішанташі.

Біля входу в наш будинок ріс 50-річний чинар, який, на щастя, й зараз на своєму місці.

У 1957 році муніципалітет вирішив зрубати дерево, щоб розширити проїжджу частину. Самовпевнені бюрократи та районні деспоти проігнорували протести кварталу.

Настав день, коли чинар повинні були зрубати. Мій дядько, батько, всі ми, вся сім’я вийшли на вулицю і чергували цілий день і всю ніч, охороняючи дерево.

Тоді не тільки був збережений чинар, але з’явилося щось пережите разом, наш спільний спогад, яким живе вся сім’я, про який ми частенько любимо згадати, і озираючись на який, ми відчуваємо, що як і раніше є те, що об’єднує всіх нас .

Площа Таксим сьогодні є таким чинаром Стамбула, потребуючим захисту. Проживши в Стамбулі протягом шістдесяти років, я не можу собі уявити, що є хоч один житель цього міста, у якого не було б принаймні одного спогаду, що б зв’язував його з площею Таксим.

У 30-х роках, на території старих казарм Топчу Кишласи, які зараз влада хоче відтворити у вигляді торгового центру, знаходився невеликий футбольний стадіон, на якому проводилися офіційні матчі. Знаменитий клуб Taksim Gazino, який був серцем нічного життя Стамбула в сорокових і п’ятдесятих роках, розташовувався біля Гезі парку.
Пізніше, ці будівлі були знесені, старі дерева були вирубані, нові дерева були посаджені, і з’явилася низка магазинів, а з одного боку парку відкрилася найвідоміша художня галерея Стамбула.

У 60-х моєю мрією було стати художником і провести виставку у цій галереї.

У 70-х повні ентузіазму ліві профспілки та громадські організації святкували тут 1 травня, якийсь час і я брав участь у цих зборах. (42 особи були вбиті в 1977 році в хаосі, що виник у результаті провокації під час першотравневого мітингу.)

У роки юності мені було цікаво приходити і спостерігати за всілякими політичними партіями, правими і лівими, націоналістами, консерваторами, соціалістами і соціал-демократами, які проводили мітинги на площі Таксим.

Цього року влада заборонила святкування Дня Праці на площі. Що ж до будівлі казарм, то всім у Стамбулі було відомо, що в врешті-решт остання вільна зелена зона в центрі міста перетвориться на звичайний торгівельний центр.

Втілювати в життя такі радикальні зміни на площі і в парку, які живуть у спогадах мільйонів, не порадившись з городянами Стамбула, стало першою серйозною помилкою адміністрації Ердогана.

Це байдуже ставлення однозначно свідчить про те, що уряд рухається в бік домінування й авторитаризму.

Але це дає мені надію і впевненість у тому, що я побачу, що люди в Стамбулі не відмовляться від свого права на проведення політичних демонстрацій на площі Таксим і не відмовляться так просто від власних спогадів.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s